у мене ноги задубіли

1. n розм.

1) вексель

2) підроблена банкнота

3) таємний лист

4) незграбна людина

5) босяк; бурлака

6) хлопак

7) труп

2. adj

1) міцний, тугий, негнучкий, нееластичний; жорсткий

2) закляклий, застиглий, задубілий, заціпенілий; здерев'янілий

3) напружений, дерев'яний

4) напіврідкий, в'язкий, густий, щільний

5) непохитний, незламний, твердий, рішучий

6) запеклий, завзятий

7) незграбний, неловкий

8) п'яний

9) холодний, манірний, натягнутий, вимушений

10) важкий

11) крутий (спуск)

12) сильний (про вітер)

13) міцний (про напій)

14) сильнодіючий (про ліки)

15) високий (про ціни)

16) стійкий (про ринок)

17) надмірний (про вимогу тощо)

18) суворий (про покарання)

19) щільно упакований

20) розм. повнісінький

21) pred. розм. до знемоги; до смерті

22) упертий

23) мор. остійний, нехиткий

* * *

1) вексель; підроблена банкнота; підроблений чек

2) таємний лист; секретне послання; записка, передана потай

3) босяк, волоцюга

4) зануда

5) жаднюга, скнара

6) п'яна як чіп людина

7) труп, мрець

8) учасник змагання, приречений на невдачу ( про скакового коня)

9) хлопець, людина

10) cл. робітник ( некваліфікований); роботяга; батрак

1) жорсткий, міцний; тугий, нееластичний

2) закляклий, застиглий; заціпенілий; напружений, дерев'яний

3) погано діючий, тугий

4) напіврідкий; в'язкий, густий, щільний

5) твердий, рішучий, непохитний

6) запеклий, завзятий

7) незграбний; п'яний як чіп

8) холодний, манірний; церемонний

9) важкий (напр, про іспит)

10) важкий, крутий (про спуск, підйом)

11) твердий, важкий для обробки ( про ґрунт)

12) сильний ( про вітер); міцний ( про напої); сильнодіючий ( про ліки)

13) ( про ціни) високий; стійкий

14) надмірний ( про вимоги)

15) суворий ( про покарання)

16) щільно упакований; повнісінький

17) упертий

18) мeд. ригідний

19) мop. остійний

1) до знемоги, до смерті; до чортиків

2) жорстко; не гнучись

застынуть и застыть (от холода, страха и т. п.) застигати, застигнути, застигти, холодіти и холонути, (пров. захолоняти), захолонути, похолонути, дубіти, задубіти, задубнути, (коченеть) заклякати, клякнути, заклякнути, кацубнути, закацубнути, закоценіти, закоціліти, заков'язнути, заковизнути, (о мног.) позаклякати, поклякнути, позастигати, похолонути, подубіти. [Цей вираз застиг на обличчю (Грінч.). Чує, що він холоне в напруженій тиші (Коцюб.). Всі так і похололи: от уб'є (Грінч.). Мороз великий - ноги в мене позаклякали (Київщ.). Обхопила руками кущ, і її тонкі маленькі пальці так і заклякли на цівці (Грінч.). Смалець уже захолов. Самовар уже задубів. Іди обідать, а то вже вся страва на столі задубла (Київщ.). Присипало його снігом, і він заков'язнув не встаючи (Чигиринщ.). Так його корчило, бідного хлопця, перед смертю, - так він і заковиз (Сл. Гр.)]. -тыть на месте - прикипіти до місця, на місці. [Стояв наче стовп і немов прикипів на місці (Крим.)]. Душа у него -ла - аж у душі йому похололо, (насмешл.) аж йому в литках застигло (Номис). Застывший - застиглий, захололий, задубілий, закляклий, закоценілий.

* * *

несов.; сов. - заст`ыть

1) холо́нути, захоло́нути, застига́ти, засти́гти, -гну, -гнеш и засти́гнути

2) (замерзать, зябнуть) замерза́ти, заме́рзнути и заме́рзти, -зну, -знеш и мног. позамерза́ти; ( коченеть) кля́кнути и закляка́ти, закля́кнути и закля́кти, -кну, -кнеш и мног. позакляка́ти и покля́кнути, дубі́ти, задубі́ти и мног. подубі́ти, колі́ти, заколі́ти

3) ( коченеть - о трупе) закляка́ти, закля́кнути и закля́кти; дубі́ти, задубі́ти

4) (перен.: становиться неподвижным) застига́ти, засти́гти и засти́гнути и мног. позастига́ти, холо́нути, захоло́нути; ( замирать) завмира́ти, завме́рти, -мру́, -мре́ш и мног. позавмира́ти; (цепенеть от страха, изумления) закляка́ти, закля́кнути и закля́кти и мног. позакляка́ти